№ 5

  Колонія Фірстенталь (нім. Fürstental — «Княжа долина»), лютерансько-євангелістське поселення, яке належало до Кронауцької волості Херсонського повіту Херсонської губернії. Воно мало номер 5 у системі німецьких поселень.

    Основою економіки колоністів було землеробство — пшениця, жито, технічні культури. Але Фірстенталь особливо відзначився своїм цегельно-черепичним промислом. Сировину давали місцеві поклади глини і вапняку, якими забезпечувались також інші колонії волості. 

    Вже з 1878 року у Фірстенталі діяв цегельно-черепичний завод Генріха Андрійовича Шміжами. Саме він вважається засновником промислу у колонії. Річний оборот заводу сягав до 6 000 рублів. Для колонії це було дуже відчутно. З кінця XIX ст. завод перейшов у власність Генріха Івановича Шмідтгаля, який продовжив справу; його клейма зустрічаються на черепиці.

   Пізніше підприємство фігурує як спільна власність Г. і Ф. Г. Шмідтгалів, з даними про робітників та обсяг виробництва на 1913 рік.

  Таким чином, династія Шмідтгалів була ключовим гравцем цегельно-черепичної справи у колонії.

   Цегла й черепиця з Фірстенталя використовувалася не лише в межах колоній, а й у навколишніх містах і селах. Цей промисел став візитівкою колонії, забезпечував роботою місцевих мешканців і робив внесок у будівництво та модернізацію всього краю.

   Продукція маркувалася клеймами — саме такі відбитки на цеглі й черепиці дозволяють дослідникам ідентифікувати власника заводу. 

   1914 року Фірстенталь було перейменовано на Любомирівку.

   У XX столітті, після революції та громадянської війни, німецькі колонії поступово втратили свою автономність. Багато господарств, зокрема й цегельні підприємства, були націоналізовані. У 1930-ті роки громада зазнала репресій. Під час Другої світової війни частина німецького населення була депортована.

   У 1957 році рішенням виконкому Херсонської Ради депутатів трудящих колонія Фірстенталь була приєднана до Високопілля.