У період окупації багато мешканців Високопільської громади проявили справжню людську гідність, мужність та героїзм. Водночас імена й подвиги багатьох із них і досі залишаються маловідомими: вони скромно перебувають у тіні історії, без гучних відзнак і офіційного визнання. Попереду — кропітка робота з відновлення цих сторінок минулого та відкриття імен наших односельців, чий внесок ще потребує ґрунтовного осмислення й належної оцінки. У цьому розділі представлено лише тих осіб, чиї героїчні вчинки під час окупації були визнані на державному рівні.
Один із найвідважніших архангельців, який у часи окупації продемонстрував виняткову мужність. На той час — учень 8 класу, чия відвага й сила характеру вражають навіть дорослих.
З моменту повномасштабного вторгнення родина МЕЛЕТЕНКІВ опинилася на окупованій території. Розуміючи небезпеку, Іван вирішив не стояти осторонь і допомагати тим, хто потребував підтримки найбільше. Незважаючи на свій юний вік, він витримав усі труднощі воєнного часу з надзвичайною стійкістю.
У квітні 2022 року російські війська підірвали кладку через Інгулець, унаслідок чого сполучення з Лівобережжям зникло, а місцевість постійно перебувала під обстрілами. Попри це Іван разом із батьком продовжив виконувати гуманітарну місію. На надувному човні вони перевозили на окупований берег продукти й ліки, а назад забирали людей, які рятувалися від небезпеки.
За один місяць завдяки їхній сміливості вдалося евакуювати понад 2000 людей.
Після прибуття на деокуповану територію Іван допомагав розміщувати евакуйованих: показував, куди вони можуть звернутися по допомогу, приносив воду, їжу, медикаменти, підтримував морально дітей і дорослих, які пережили окупацію.
Завдяки вправному керуванню човном і своїй легкій вазі хлопець також став у пригоді військовим. Уночі він допомагав безшумно переправляти бійців на лівий берег для проведення операцій у тилу ворога.
Лише в травні 2022 року Іван залишив рідне село, де на той момент залишалося всього кілька жителів. Попри всі небезпеки, він продемонстрував неабияку громадянську позицію, мужність і відданість людям.
До Всесвітнього Дня дитини, 20 листопада 2025 року, Указом Президента України № 849 "за прояв особистої хоробрості, відваги, стійкості, патріотизму, активну громадянську позицію, волонтерську діяльність, відстоювання загальнолюдських цінностей, національних інтересів України та її гідного майбутнього", МЕЛЕТЕНКА Івана Валерійовича нагороджено почесною ВІДЗНАКОЮ "МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ".
Подвиг Івана став важливою частиною історії нашої громади. Його сміливість у дні найбільшої небезпеки нагадує нам, що сила громади народжується з вчинків окремих людей. Завдяки таким молодим героям ми зберегли віру, єдність і надію на майбутнє.
Коли в Архангельське прийшла окупація, більшість людей не знали, куди подітися й до кого звернутися. Шляхи були перекриті, міст через Інгулець знищений, і здавалось, що опинитися на підконтрольній Україні території — неможливо. Але саме тоді з’явилася людина, яка взяла на себе відповідальність за життя інших.
Анатолій МАЙСТРЕНКО, звичайний місцевий пенсіонер, не чекав, поки «хтось інший» щось зробить. Він виніс свій старий човен до річки й почав возити людей через Інгулець — тих, хто рятувався від окупантів. Робив це без роздумів, без вагань і без гарантій, що повернеться назад.
Розповідаючи про ті дні, Анатолій говорить просто: «Якщо не я, не ти — хто тоді?»
Протягом кількох місяців він здійснив сотні рейсів. Під обстрілами, уночі, на слух та інтуїцію. На човні він переправив понад дві тисячі людей, серед яких — діти, старенькі, поранені. Разом з пасажирами він перевозив і гуманітарні вантажі: хліб, медикаменти, найнеобхідніше.
Бувало, що повертався вже без сил, але знав, що наступного дня знову буде хтось, кому треба допомогти. Його човен став дорогою до життя, а сам Анатолій — опорою для цілої громади.
За свою відвагу та незламність він був нагороджений ОРДЕНОМ "ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ ступеня. Це офіційне визнання вчинку, який важко виміряти словами чи цифрами — бо на кону були життя людей.
Анатолій МАЙСТРЕНКО — приклад тихої, справжньої героїчності. Він довів, що навіть одна людина здатна змінити долю тисяч.