ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

З другої половини ХІХ століття, коли Південь України почав активно заселятися іноземними колоністами, в основному німцями, розпочинається інтенсивний розвиток і нашого краю. На той час на території нинішної Високопільщини, на берегах річки Інгулець вже існувало декілька українських сіл, де селилися вільні або збіглі селяни: Блакитне (зараз Зарічне), Борозна (зараз Архангельське), Іванівка Кочубея, Миколаївка Кочубея та Мар’їне.

фрагмент карти Херсонської губернії за 1869 р.

Після відміни кріпосного права (1861 р.) у поміщиків не вистачало робочої сили і вони змушені були частину своїх земель продавати. Цим скористалися молочанські колоністи Пришибського, Гальбштадтського колоністських центрів Молочанського округу Мелітопольського повіту Таврійської губернії, нові покоління яких потерпали від нестачі земель. Так в 60-х роках XIX століття почалися хвилі вторинної колонізації — переселення вихідців із «материнських» колоній у нові місцевості, зокрема на територію Високопільщини. Таким чином, землі, розташовані по обидва береги річки Інгулець, стали місцем компактного поселення німців-колоністів (на східному – 11 католицько-лютеранських, на західному – 17 менонітських колоній (зараз Кочубеївська громада)). 

Перші переселенці були не готові до наших природно-кліматичних умов. Не мали вони й необхідної кількості та якості землеробських знарядь праці. Ті, що привозили з собою, не відповідали місцевим умовам, адже південні степи являли собою цілину. Також часто потерпали колоністи від весняних паводків.

Та досить скоро нові поселенці підкорили південні землі, й досягли значних успіхів в галузі агротехніки. Їм вдалося поєднати передовий європейський досвід з українськими реаліями, що в свою чергу призвело до інтенсивного розвитку господарства на півдні України.

Поселення планували за зразком західноєвропейських колоній — прямі вулиці, централізована забудова, місце для церкви, школи, громадських споруд.

Займались колоністи переважно землеробством. Вирощували пшеницю, жито, овес, ячмінь. Мали великі сади і городи, виноградники. Тримали багато худоби та птиці. Виготовляли вино, пиво та тютюн. В колоніях було багато ремісників різних спеціальностей, особливо пов’язаних з виробництвом сільськогосподарського інвентарю: вил, грабель, плугів, фургонів.