МАЛОШЕСТІРНЯНСЬКИЙ СТАРОСТИНСЬКИЙ ОКРУГ

 МАЛА ШЕСТІРНЯ

 Село Мала Шестірня (інша назва - Нова Шестірня) виникло у другій половині XIX століття, за деякими даними у 1894 році. Назва походить від сусіднього, більшого поселення Шестірня (нині у Криворізькому районі Дніпропетровської області), звідки, ймовірно, й прибули перші мешканці.

  Хоча саме село було переважно українським поселенням, воно розвивалося в безпосередній близькості до великих німецьких колоній Високопільського (Кронауцького) району. Це зумовило активний культурний та економічний обмін: місцеві жителі переймали німецькі технології обробки землі та побутові традиції, що формували спільний культурний простір.

  У радянський період Мала Шестірня стала центром сільської ради, якій підпорядковувалися села Новогригорівське та Федорівка.

Як і весь регіон, село постраждало від розкуркулення, Голодомору та репресій 1930-х років, спрямованих проти заможних селян та осіб, запідозрених у зв'язках із закордоном. Під час Другої світової війни територія перебувала під нацистською окупацією. 120 місцевих жителів воювали на фронтах, 62 з них загинули.

  В радянські часи збудовано школу, яка функціонувала як 8-річна, будинок культури із залом на 250 місць. Діяла бібліотека з книжковим фондом 18 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій при будинку тваринників, дитячий садок на 50 місць, три магазини, відділення зв'язку, ощадна каса, АТС на 50 номерів. 

 Після реформи децентралізації у 2020 році Мала Шестірня увійшла до складу Високопільської селищної територіальної громади.

КНЯЗІВКА

Німецька колонія Фірстенфельд (нім. Fürstenfeld) заснована у 1869 році німецькими переселенцями-лютеранами.  На відміну від перших хвиль еміграції безпосередньо з Німеччини, Фірстенфельд заселяли переважно німці у другому або третьому поколінні — вихідці з «материнських» колоній (наприклад, з поселень під Одесою або Молочанського округу), яким бракувало землі на колишніх місцях.

Назва походить від німецьких слів «Fürst» (князь) та «Feld» (поле). Це типова назва для німецьких поселень того часу, що підкреслювала статус або приналежність земель.

Як і більшість німецьких поселень регіону, Фірстенфельд спеціалізувався на високоефективному сільському господарстві, зокрема зерновому землеробстві та тваринництві. Вони впроваджували передові методи агрономії: використовували залізні плуги, сівалки, розводили породисту худобу.

Громада належала до Кронауського лютеранського приходу (центр — смт Високопілля, колишня Кронау). Але в селі обов’язково був молитовний будинок, який виконував одночасно функцію школи, доки не будувалася окрема шкільна будівля. У цих школах навчали основ письма, читання (переважно німецькою мовою), арифметики та Закону Божого.

З 1914 року колонія отримала назву Князівка. До 1917 року входила до Високопільської волості Херсонського повіту. У 1926 році стала частиною Високопільського німецького національного району.